Зупинка поліцією часто вибиває водіїв із рівноваги: одні мовчать, інші починають виправдовуватися, що нерідко грає проти них. Юристи радять дотримуватися іншої тактики – відповідати чітко, спокійно й упевнено, аби інспектор зрозумів, що з вами краще не жартувати. Поліцейський зобов’язаний діяти в межах закону, і коли він чує грамотні аргументи, то швидко втрачає інтерес до конфлікту.
Починати розмову варто з прохання звертатися на “Ви”. Якщо патрульний дозволяє собі фамільярність, це сигнал одразу нагадати йому про правила, адже закон вимагає від правоохоронців поваги до громадян. Наступний крок – повідомити, що ви записуєте розмову. Сам факт аудіо чи відеофіксації дисциплінує, адже інспектор чудово розуміє, що матеріал може стати доказом у суді. Якщо виникає суперечка щодо правил, доречно уточнити інформацію у ПДР. Водій не зобов’язаний знати все напам’ять, і посилання на офіційні норми значно зменшує простір для маніпуляцій.
У випадку натяків на “вирішення питання на місці” варто наполягати на складанні протоколу. Це єдиний спосіб захиститися від неправомірних дій. Якщо ж аргументи не діють, згадка про гарячу лінію МВС або дзвінок на “102” зазвичай миттєво охолоджують надто запальних правоохоронців, адже скарга може серйозно зашкодити їхній кар’єрі.
Додатковими тривожними сигналами можуть стати відкритий багажник у патрульній машині чи відсутність бодікамери – це часто свідчить про небажання вести відеофіксацію. У такому разі бажано мати власний реєстратор, спрямований і на дорогу, і на салон авто. Найголовніше – не вступати в емоційні сварки. Спокійний тон і впевненість у своїх словах залишаються найдієвішою зброєю у спілкуванні з поліцією.
