Серед двигунів із сумнівною репутацією одразу кілька відомих моторів, які прославилися хронічними проблемами.
Один з головних антирекордсменів – трициліндровий 1.2 PureTech від Peugeot, Citroen та Opel. Особливість конструкції з ременем ГРМ, що працює у масляній ванні, призводила до швидкого зносу, засмічення мастильної системи та подальшого масляного голодування. Хоча виробник скоротив інтервал заміни та впровадив гарантійний ремонт, ризики залишилися. Експерти радять обирати оновлену версію GEN3 з ланцюговим приводом.
Турбований 1.6 THP, створений спільно BMW та PSA, також не відзначився надійністю. Його власники часто стикалися з надмірною витратою оливи та потребою у частих замінах мастила.
Негативні відгуки отримав і 1.8 TFSI перших поколінь від Volkswagen та Audi (до 2015 року). Проблеми з нагаром, високим споживанням оливи та нестабільною роботою стали нормою. Оновлені версії більш надійні, однак старі мотори досі активно продаються на вторинному ринку.
Навіть Toyota не уникла проблем – бензиновий 1.8 1ZZ-FE до 2005 року мав конструктивний дефект поршневих кілець, що провокувало підвищену витрату масла та проблеми з мастилом.
Серед дизелів варто згадати 2.0 TDI з насос-форсунками від VW (до 2007 року). Слабкі помпи та невдалі інженерні рішення викликали перегрів, задирки та нестабільну роботу. Перехід на Common Rail зробив двигун надійнішим, однак на ринку ще багато проблемних версій.
Окремо виділяють 2.0 N47 від BMW – “легендарний” дизель, що прославився хронічними поломками, зокрема у “трійках” та “п’ятірках” серій E90 та F10.
Не обійшлося без провалів і в Subaru – дизельний 2.0 Boxer хоч і мав непогану динаміку, однак страждав на низку проблем: від виходу з ладу зчеплення, маховика та EGR до проблем з паливною системою.
Завершує список дизельний 2.0 TDCi, який встановлювали Ford та Jaguar. Основною бідою цього двигуна була ненадійна паливна система з частими відмовами ТНВД.