Швидкість прогріву двигуна внутрішнього згоряння залежить від його робочого об’єму, ККД та технічної справності системи охолодження. Коли всі системи в машині працюють справно, прогрівання двигуна не буде занадто довгим. Але якщо часу зовсім мало і потрібно якнайшвидше поїхати, то можна прискорити цей процес.
Для цього існує кілька прийомів:
- Паркувати автомобіль там, де тепліше (наприклад, у закритому дворі де немає вітру чи біля теплотраси);
- У процесі прогріву збільшити обороти (можна натиснути на педаль газу та розігнати двигун до 2000-2500 об/хв);
- Поступово збільшувати навантаження (починати з нетривалого прогріву на холостому ходу, а потім починати рух з мінімальним навантаженням на низьких обертах, поки мотор не набере потрібну температуру);
- Прогрів за допомогою автоматичної коробки передач (можна, затиснувши педаль гальма, включити режим D – це також прискорить прогрів двигуна, оскільки відбувається додаткове навантаження);
- Не поспішати включати «пічку» салону на повну потужність (мотор прогріватиметься довше, якщо вентилятор пічки включений на повну потужність, оскільки «пічка» забирає тепло);
- використовувати автономний підігрівач (додаткові пристрої для підігріву найбільш популярні у водіїв дизельних автомобілів);
- Не давати мотору охолонути (дана рекомендація особливо актуальна для дуже низьких температур, де краще взагалі не глушити мотор, якщо не планується тривала стоянка. Також можна застосовувати систему автозапуску, яка запускатиме двигун за певного рівня температури).
