Чому небезпечні як високі, так і низькі оберти двигуна

Автомобільний двигун справді можна назвати серцем машини, і саме від правильного стилю його експлуатації залежить, як довго він прослужить без серйозних проблем. Багато водіїв вважають, що турбота про мотор зводиться лише до уникнення високих обертів, проте це лише частина істини. Насправді шкоду може завдати і надто щадний режим роботи, коли двигун постійно працює на мінімальних навантаженнях. Тут є чимало нюансів, які варто знати кожному автомобілісту.

Виробники заздалегідь закладають у конструкцію двигуна безпечний діапазон обертів, у межах якого він працює найбільш ефективно. Для бензинових моторів цей діапазон вищий, ніж для дизельних, а на тахометрі його позначають зеленою зоною. Червона ж зона вказує на граничні оберти, перевищення яких може призвести до перегріву, детонації та прискореного зношування вузлів. Але не менш небезпечними є і занадто низькі оберти: у такому режимі погіршується згоряння палива, утворюється нагар, мастило не досягає оптимальної температури, а деталі працюють із підвищеним тертям.

Робота двигуна в червоній зоні веде до зростання навантаження на поршневу групу, перегріву клапанів, втрати мастильних властивостей оливи та ризику серйозних поломок. Особливо небезпечними є різкі прискорення та часте використання високих обертів без належного охолодження. Проте й постійна їзда на мінімальних обертах має свої негативні наслідки – від прискореного зносу кілець і циліндрів до засмічення каталітичного нейтралізатора і підвищеної витрати палива.

Щоб двигун працював довго і надійно, варто уникати крайнощів. Для бензинових моторів оптимальними вважаються 2000-4000 об/хв, для дизельних – 1500-3000 об/хв. Якщо автомобіль часто використовується в місті, корисно час від часу виїжджати на трасу і “продувати” мотор на підвищених обертах, але без заходу в червону зону. Важливими є також регулярна заміна якісної оливи, правильний прогрів у холодну пору року та своєчасне технічне обслуговування.

Найбільше двигун зношується тоді, коли його змушують працювати в крайніх режимах. Тому найкраща стратегія – триматися “золотої середини”, не допускаючи ні перегріву, ні недогріву, а також дбати про якісне мастило та своєчасну діагностику. Це дозволить продовжити ресурс мотора і заощадити на дорогому ремонті.