До гарного звикаєш швидко, і сьогодні нам важко уявити, що можна тремтіти від жаху не пройти техогляд через якусь дрібницю. І ви навіть уявити собі не можете, наскільки прикрими – та недешевими – можуть бути ці дрібниці.
Обов’язковий технічний контроль (ОТК) транспортного засобу – якщо такий буде повернуто в Україні – в числі іншого буде спиратися на вимоги Правил дорожнього руху і державний стандарт ДСТУ-3649:2010 “Колісні транспортні засоби”. У цих документах міститься чимало моментів, які могли б викликати сміх, якби не були настільки дорогі і клопітні в усуненні.
Головні критерії при техогляді в розвинених країнах – безпека руху і екологічна чистота вихлопу.
- Вітрове скло, схоже, наші урядівці хочуть перевести в розхідники, поставивши в один ряд з двірниками і масляним фільтром. Інакше як пояснити вимогу ДСТУ (п. 6.8.5.) не мати відколів і тріщин в зоні роботи склоочисників. Розміри пошкоджень і допуски на них стандартом не уточнюються, а значить, чи не кожну другу машину на ОТК можна буде “завертати” додому. Адже ті, хто їздить по українських заміських дорогах, щодня піддають своє скло бомбардуванню дрібними і великими камінчиками, в результаті чого воно покривається безліччю мікрократерів різного калібру. Які з них можна вважати сколами, а які ні, очевидно, відводиться на розсуд Інспектора. В інших країнах, до речі, допускаються пошкодження і тріщини з боку пасажира.
- “Небезпека! Газ!” Згідно з п.6.7.14 ДСТУ-3649 на кожному автомобілі з ГБО повинен бути укріплений попереджувальний знак “Інші небезпеки” та інформаційна табличка “ГАЗ”. Ви б хотіли прикрасити таким витонченим шильдом вашу Toyota або, скажімо, Lexus? Схоже на те, як лякають маленьких дітей, щоб не грали з вогнем і не пхали пальці в розетку: “Не лізь, там струм!”, “Висока напруга!”, “Газ!”. У країні, де більша частина автомобілів вже другий десяток років їздить на газі, це як мінімум дивно.
Підвищений інтерес держчиновників до ГБО пояснюється безпекою, але насправді газобалонний автомобіль давно вже не небезпечніше бензинового.
- Медична аптечка повинна мати на коробці вказівку типу транспортного засобу, для якого вона призначена (п.31.4.7 ПДР України). Так що не забудьте оновити хоча б етикетку – на нашій пам’яті, вона буде вже не першим обов’язковим посиланням на цьому важливому атрибуті дорожнього життя. Якщо ви готові до більш глибоких відносин з медициною катастроф, майте на увазі: вміст аптечки регламентується іншим стандартом – ДСТУ 3961-2000.
“То що, аптечку перевіряти будемо?” – ця погрозлива погроза з боку автоінспекторів колись стала хрестоматійною. Невже ми повертаємося в ті часи?
- Колісні диски з нерідним вильотом неприпустимі до застосування, але ж це явище у нас – часто-густо. Контролювати відповідність пропонується візуально, звіряючи напис на диску і дані автовиробника. З огляду на те, що параметр ET не завжди вибивається на видній частині колеса, можна уявити собі, у що перетвориться дана операція на ділі.
- Ширина бризковика не повинна бути вужче шини, біля якої він розміщений. Чи вважається бризковиком куций пластиковий козирок, який автовиробники часто кріплять на крилах позаду кожного колеса? І що робити, якщо він виявиться вужче, ніж встановлена шина? Чіпляти поверх пластика акуратний фартух, вирізаний з лінолеуму?
Для більшості українських автомобілістів нові колеса – найпростіший спосіб “прокачати” свій автомобіль. Але насправді такий тюнінг на межі закону.
- Окремим рядком в документах прописана заборона використовувати при ремонті коліс зварювання. Чому саме зварювання? Хіба київський інститут Патона не авторитет для нас, і хіба його вченими не доведено, що зварювальний шов міцніший зварюваного металу? Найсмішніше, що заклепками і шурупами, виходить, колеса ремонтувати не забороняється.
