Варіаторні коробки передач вже стали звичайним елементом сучасних автомобілів, але навколо них досі існує багато міфів. Експерти розвіяли найпопулярніші міфи з них, щоб водії краще розуміли особливості своєї трансмісії.
Одним із поширених міфів є твердження, що круїз-контроль “закріплює” одну передачу. Насправді CVT продовжує адаптуватися навіть при стабільній швидкості: наприклад, обороти двигуна можуть підвищуватися на підйомі, тоді як класичний автомат просто змінює кут відкриття дросельної заслінки. Ідея, що варіатори позбавлені гідротрансформатора, теж помилкова – більшість моделей оснащені ним для плавного прийому навантаження та комфортного руху у міських умовах.
Не всі CVT працюють на ременях: існують ланцюгові варіанти, наприклад у Subaru та Audi, які вважаються більш надійними. Ще один міф стосується заміни олії – технічна рідина з часом забруднюється металевим пилом і втрачає властивості, тому її потрібно змінювати приблизно кожні 50-60 тисяч кілометрів. Також є варіанти з 2-ступінчастим редуктором, а електроніка імітує 5-6 віртуальних передач для звичного водієві відчуття перемикання.
Існує переконання, що розгін із CVT завжди повільний, але насправді двигун швидко виходить на максимальну потужність при різкому натисканні на педаль газу, а плавна зміна передавальних чисел забезпечує гарне прискорення. Варіатор успішно працює у складних умовах, включно з брудом і снігом – деякі моделі, наприклад Toyota RAV4, навіть оснащені механічною передачею для екстрених ситуацій. При правильному обслуговуванні CVT може пройти понад 200 тисяч кілометрів, а регулярне технічне обслуговування лише продовжує термін служби трансмісії.