Сезонна заміна шин – ключовий аспект безпеки на дорозі. Від моменту “перевзуття” залежить зчеплення з асфальтом, гальмівний шлях і керованість авто. У 2025 році законодавчо залишаються чинними базові правила: взимку обов’язково зимові шини, а влітку заборонено їздити на шипованих покришках. Однак важливо орієнтуватися не тільки на календар, а й на температуру, стан доріг та клімат регіону.
Навіщо змінювати гуму та в чому різниця між літньою та зимовою: літні шини виготовлені зі жорсткої суміші для теплої погоди і втрачають еластичність на холоді. Зимові шини, навпаки, м’які й ефективні при низьких температурах, завдяки ламелям протектора вони краще тримають дорогу на снігу та льоду. Орієнтир для заміни – стабільна середньодобова температура +5…+7 °C. Навесні терміни також різняться: від березня до травня залежно від регіону.
Типи зимових шин: шиповані – оптимальні для ожеледиці, але шумні та агресивні для асфальту; липучки – кращі для міських умов, тихіші, безпечні на мокрому снігу, проте поступаються на льоду; всесезонка – компроміс для м’якого клімату, але має посередні характеристики на екстремальних поверхнях.
Практичні поради: регулярно перевіряти глибину протектора (мінімум 4 мм взимку), підтримувати оптимальний тиск у шинах, робити ротацію кожні 8-10 тис. км, а нові шиповані шини обкатувати перші 500 км при швидкості до 60-70 км/год. Використання літньої гуми взимку підвищує ризик заносу, а зимової – у спеку призводить до швидкого зносу та підвищеної витрати палива. Зазвичай комплект зимових шин служить 4-6 сезонів або 40-60 тис. км, але при появі тріщин чи надмірного зносу його слід замінити раніше.