Багато водіїв щиро вірять у негласні правила дорожнього руху, які не прописані у законах. Одні пропускають пішоходів навіть на узбіччі, інші вважають, що можна безкарно перевищувати швидкість на 20 км/год, а треті знижують її на стільки ж у дощ. Ці навички стали частиною повсякденного життя водіїв, хоча офіційно вони не закріплені. Поліцейський назвав неіснуючі правила правил дорожнього руху, в які вірять водії.
Витоки подібних міфів зрозумілі: людина прагне спростити складні норми та замінює їх зручними формулами. Саме так з’явився «повинен пропускати пішохода завжди і скрізь», хоча насправді ПДР вимагають поступитися лише при перетині переходу чи вході на проїжджу частину. Подібним чином народився міф про “обов’язкову зупинку при поступці”, хоча закон говорить лише про те, що водій не повинен створювати перешкод.
Тому уповільнення чи повна зупинка потрібні не завжди, а лише якщо рух іншого транспорту стає утрудненим. Проблема в тому, що хибні правила сприймаються як вияв ввічливості, але в реальності вони заважають руху та іноді навіть провокують аварії. Ще один популярний міф пов’язаний із перевищенням швидкості.
Багато водіїв впевнені, що закон дозволяє їхати швидше на 20 кілометрів на годину, тоді як реальність зовсім інша. Існує лише поріг покарання — штраф виписується за перевищення від 20 кілометрів на годину, але це не означає, що додаткові 19 кілометрів офіційно допустимі. Такий зазор створений виключно для того, щоб уникнути суперечок через похибки приладів, а не для комфортного додавання. Проте саме це тлумачення стало масовим і міцно закріпилося у дорожній культурі.
