Багато інспекторів патрульної поліції – це не лише знавці правил дорожнього руху, а й доволі вправні психологи. Хоча й не в науковому, а в прикладному сенсі. Їхня щоденна робота пов’язана з безліччю людей різного темпераменту – хтось емоційний і розгублений, хтось агресивний чи навпаки – надто самовпевнений. І з досвідом у таких поліцейських з’являється свій набір психологічних прийомів, що допомагають не тільки отримати інформацію, а й переконати водія в правоті інспектора – навіть тоді, коли ця правота викликає сумнів.
Одним з найпоширеніших методів є навіювання через авторитет. Інспектор говорить чітко, командним тоном, не даючи людині часу на роздуми. Така манера подачі інформації може “вимикати” критичне мислення, особливо у людей з невпевненим характером або в емоційно нестабільному стані після ДТП. З боку це виглядає як беззаперечна впевненість, яка часто змушує людину погодитись, не вникаючи в суть ситуації. Інший прийом – повне ігнорування агресії. Коли водій кричить, погрожує чи вимагає пояснень, а у поліцейського ще немає підстав для санкцій, той може просто не реагувати. Це дає змогу уникнути ескалації, поки ситуація не зміниться. Цікаво, що цей метод може стати в пригоді й самим водіям у розмові з некоректними інспекторами – не реагувати на провокації, аби не ускладнювати собі ситуацію.
Інколи поліцейський спершу хвалить – мовляв, ви чемний водій, усе робите правильно, – а вже потім нагадує про порушення. Це класичний метод “погладити – натиснути”, який створює внутрішній дисонанс. Людина починає думати: якщо мене похвалили, я ж не міг порушити? Так знижується рівень опору і легше визнається провина. Ще один прийом – логічне переконання, коли замість емоцій звучать послідовні аргументи: безпека, діти на дорозі, порядок. Це звучить переконливо, але водій повинен зберігати здатність аналізувати: іноді під прикриттям логіки ховається спроба маніпуляції.
Інколи ж інспектори застосовують так звану підкреслену ввічливість. Надмірна чемність і приязність можуть викликати у водія ніяковість і змусити його підсвідомо погоджуватись із поліцейським. Це ефективний спосіб приборкати агресію або впевненість у своїй правоті – адже незручно бути грубим у відповідь на доброзичливість. Але водієві слід пам’ятати, що форма спілкування – це не суть. Важливо слухати не лише як говорять, а що саме кажуть.
Інспектор не є вашим ворогом, але й не завжди виступає абсолютним авторитетом. Його психологічні інструменти можуть як допомогти, так і нашкодити, залежно від того, з якою метою їх застосовано. Найкращий захист водія – це знання своїх прав, тверезий розум і впевнена, спокійна поведінка. Якщо ви розумієте, як працюють ці прийоми, вас важко буде збити з пантелику чи змусити погодитись із тим, що викликає сумніви.
