Законодавство України зобов’язує пасажирських перевізників не лише дотримуватися правил дорожнього руху, але й забезпечувати наявність необхідних страхових полісів, що охоплюють захист водіїв і пасажирів у разі нещасних випадків. У цій статті розглянемо вимоги закону щодо особистого страхування водіїв автобусів, обов’язки роботодавців і штрафи за невиконання цих норм.
Згідно з статтею 7 Закону “Про страхування”, обов’язковими є види страхування, зокрема, особисте страхування від нещасних випадків під час роботи на транспорті. Порядок його здійснення регулюється Положенням про обов’язкове особисте страхування, затвердженим постановою КМУ від 14.08.1996 № 959.
Відповідно до цього документа, обов’язкове особисте страхування поширюється на працівників транспортних підприємств, включаючи водіїв, незалежно від форми власності чи виду діяльності. Поліс страхування необхідний лише на період обслуговування поїздки.
Згідно з Положенням, страхувальниками водіїв є юридичні особи або підприємці, які є власниками транспортних засобів чи їх експлуатують, а не самі водії. Тобто, саме компанія повинна придбати страховку для своїх водіїв.
Якщо перевезення пасажирів здійснюється без наявності поліса обов’язкового особистого страхування, то це є порушенням, і передбачено штраф у розмірі 17 000 грн (ст. 60 Закону “Про автомобільний транспорт”). Відповідальність за це несе юридична особа чи підприємець. Контроль за виконанням вимог та накладенням штрафів здійснюють підрозділи Укртрансбезпеки.