– на скраплений газ – 52 євро на 1000 літрів;
— альтернативні види палива, бензин та дизель – 100 євро на 1000 літрів.

Наслідком підвищення акцизів має стати зміна цінників на АЗК, до яких автомобілісти вже звикли останнім часом. Оскільки трейдерів-альтруїстів в Україні немає, Геннадій Рябцев, директор спеціальних проектів НТЦ «Психея», у разі запровадження ініціативи прогнозує наступне подорожчання пального:

– на скраплений газ +3 грн. на літр (орієнтовно до 29 грн. за літр порівняно із середніми цінами станом на початок вересня 2022 року);
– бензин +4-5 грн/літр (54-55 грн/літр);
– Дизель +4-5 грн/літр (57-58 грн/літр).

За прогнозами Рябцева, акцизний податок може бути запроваджено:

— з 1 січня 2023 року, якщо законотворці дотримуються норм бюджетного та податкового кодексів;
— з 1 числа будь-якого місяця 2022 року, якщо застосують так званий турборежим, що може викликати проблеми з відновленням адміністрування цього податку.

«Подорожчання може бути більшим, якщо воно співпаде за часом з очікуваним у Європі підвищенням вартості нафтопродуктів напередодні введення нафтового ембарго Росії. Це обмежить пропозицію сировини в Європі та зменшить обсяги на спотовому ринку, де закуповують паливо українські трейдери», — попереджає Геннадій Рябцев.

Нагадаємо, міністри фінансів країн G7 домовилися ввести обмеження цін з 5 грудня 2022 року для сирої нафти з РФ, і з 5 лютого 2023 року для нафтопродуктів, про що повідомляв Фокус.

В очікуванні цього, Геннадій Рябцев прогнозує зростання цін на нафту по всій Європі в другій половині листопада 2022 року. Додатковим фактором тиску на ціни може стати початок опалювального сезону. Оскільки досить багато споживачів у Європі використовують для опалення мазут і газойль (власне, дизельне паливо). Відповідно, можна зробити припущення, що дизельне паливо дорожчатиме швидше за бензин.

«Убезпечитися від осіннього стрибка цін у ЄС українські трейдери могли б за рахунок укладання з виробниками палива середньострокових та довгострокових контрактів. У цьому випадку їм не доведеться шукати вільних партій нафтопродуктів на вільному ринку», – радить Геннадій Рябцев. Експерт уточнює, що поки що такої практики серед українського бізнесу немає, насамперед, через відсутність оборотних коштів.

Держава, на думку Рябцева, також могла долучитись до укладання довгострокових контрактів або договорів резервування палива для забезпечення цінової стабільності на ринку пального. Насамперед такою можливістю має скористатися група «Нафтогаз», яка має відповідні фінансові ресурси, або державні підприємства Держрезерву.

Як повідомляв Фокус, 7 вересня Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики відклав розгляд проекту закону про повернення акцизів на пальне через велику кількість поданих поправок. Відповідно, на найближчому пленарному засіданні документ не розглядатиметься