За словами Куюна, частково картинка на заправках покращала, оскільки водії вже адаптувалися до нової паливної реальності.

“Хтось почав шукати паливні талони, інші дізналися розклад заїздів на АЗС бензовозів і підтягуються під них”, – зазначає експерт.

Зіграла свою роль та скасування граничних цін. Раніше, нагадаємо, заправники скаржилися, що встановлені Мінекономіки ціни «не ринкові»: у роздріб паливо доводиться продавати дешевше, ніж воно коштує на опті. Через це АЗС торгували у мінус. І за будь-якої можливості намагалися перекидати обсяги на оптові продажі, скажімо, корпоративному сектору, аграріям та ін.

Після того як цінники відпустили, роздріб став привабливішим, тому туди пустили більше палива.

«Наразі для роздрібу маржа приваблива. Більше того, за рахунок роздрібних націнок мережі навіть можуть не підвищувати цінники на тлі подорожчання нафтопродуктів у Європі, яке нещодавно відбулося (плюс 200 євро на тонну, а це близько 7 гривень на літрі палива)», – каже Сергій Куюн.

Щодо збільшення поставок, на яке розраховували до Мінекономіки, то воно йде не такими великими темпами, як прогнозувалося.

«По дизелю ми найближче до насичення ринку. Але бензину не вистачає, тому що в Європі він теж дефіцит, і додаткові партії наші трейдери просто не можуть знайти. Не так швидко, як розраховували, йде постачання ресурсу через європейські порти, оскільки там інфраструктура заточена переважно на прийом дизеля, а не бензину. Для розуміння ситуації: «ОККО» законтрактувала партії бензину в Бельгії у березні, а до нас вони почали надходити лише у травні. Тобто швидко не виходить. Плюс ситуація постійно змінюється. Наприклад, після рішення про ембарго на російську нафту деякі європейські країни, які планували нам продати частину обсягів палива зі своїх резервів, пішли назад. У Європі цінники на нафтопродукти вже зростають, можуть бути подальші стрибки, тож ресурсом не розкидаються — усі бережуть собі. Хоча і наш ринок поступово все ж таки насичується. Можна сказати, що потреби корпоративного сектору та стратегічної інфраструктури ми вже повністю закриваємо. Але по роздробі проблеми є», — каже Куюн.

Це підтверджує керівник відділу маркетингу «БРСМ-Нафта» Олександр Мельничук.

«По дизелю зростання постачання йде динамічніше, по бензину є проблеми. Європа виявилася неготовою до такого різкого зростання запиту на бензин з нашого боку, тому ресурсу немає. Тому ні про яке подолання дефіциту поки що не може бути й мови. За дизелем насичення ринку можливе через 1-1,5 місяці, за бензином поки що складно назвати якісь терміни. Перебої з постачанням збережуться», – каже експерт.

У Закарпатті – по 45, у Сумах – по 80

За словами Куюна, якщо говорити про наявність палива на АЗС, то, мабуть, єдиним бездефіцитним регіоном сьогодні є Закарпатська область (плюс там нижче за ціну — близько 45 гривень за літр). У цілому в західних областях ситуація краще, ніж в інших регіонах країни, хоча іноді перебої з поставками все ж таки виникають. У Києві ситуація краща, ніж на піку дефіциту, але все одно набагато гірша, ніж у мирний час.

Так, у Телеграм-чаті «Паливо Київ» люди пишуть, що на WOG на набережній сьогодні бензин був, але вишикувалася черга в 30-40 авто. На UPG на Окружній черзі півкілометра. Щоправда, ціни добрі: А-95 по 49 гривень, газ – по 37 гривень. На ANP на Харківському шосе за бензином по 50 гривень також була велика черга, поділяються на чаті водії.

На більш-менш прийнятні цінники автомобілісти з’їжджаються з усієї столиці.

Адже на багатьох заправках, навіть якщо паливо є, ціни кусаються. Наприклад, на Motto у Пролісках під Києвом 95-й заливали по 65 гривень, щоправда, при розрахунку готівкою безлімітно (картою – 20 літрів).

«Є ціни і за 70-80 гривень», – каже Рябцев.

Загалом черги за паливом у Києві нікуди не поділися. Якщо на заході та в південних областях вишиковуються черги по 15-20 авто, то у столиці збирається до 200-300 машин, каже Мельничук.

Але в багатьох регіонах бензин і дизель, як і раніше, складно купити за будь-які гроші.

«На периферії ситуація дуже різна. Перманентно перебої чи то з бензином, чи то з дизелем, черги. Більш-менш стабільно по всій країні хіба що зі зрідженим газом він у продажу є», — зазначає Сергій Куюн.

«Загалом зберігається наступна залежність: чим далі від кордону, тим гірше з постачанням палива та вище ціни. На заході зараз найкраще, тому що через цей регіон йде логістика ресурсу і трейдерам вигідніше продавати його прямо там, навіть зі знижкою. У центрі, на півночі та сході ситуація гірша, а ціни вищі. Тобто, якщо в Закарпатській області можна залити бензин по 45 гривень за літр, то в Сумах чи Харкові можуть виставити цінник під 70-80 гривень», — додав Рябцев.

Таким чином, експерти відсувають терміни насичення ринку ще як мінімум на 1-1,5 місяці. І то лише за дизелем. За бензином, як каже Мельничук, доведеться «пошукати та постояти». І коли ситуація зміниться – питання відкрите.

Але навіть за дизелем «стабілізація» — це ще не повернення до колишніх часів, коли ресурс був вільний на всіх заправках.

“Такого, як було до війни, вже не чекайте, вільного продажу палива ще довго не буде, і з цим треба змиритися”, – говорить Куюн.

«Буде ще дорожчим»

Геннадій Рябцев вважає, що насправді вирішити проблему паливного дефіциту є реальним.

«Але тільки треба перейти від експериментів до чіткого плану дій, чого влада чомусь поки що не робить», — каже експерт.

Він називає кілька кроків, які б дозволили наситити ринок паливом:

Скласти прогнозний баланс потреб різних категорій споживачів у паливі різних марок.

Оцінити реальну пропускну здатність доступних каналів постачання, включаючи автомобільні переходи, дунайські порти, залізничні гілки.

Зобов’язати трейдерів розкрити подробиці існуючих контрактів на постачання палива та термін їх виконання.

Якщо в результаті законтрактовані обсяги виявляться нижчими за прогнозний баланс, слід підключити державного оператора (Держрезерв), який укладав би прямі контракти під держгарантії з європейськими НПЗ. «Більшість трейдерів шукають партії палива на вільному ринку в Європі. Зрозуміло, там дефіцит. Потрібні довгострокові прямі контракти із переробками», – пояснив Рябцев.

Розробити нові способи доставки палива. У тому числі прокладання тимчасових трубопроводів.

Повернути регулювання цін. «Якщо умови контрактів будуть відомі, неважко порахувати реальну вартість палива та додати до неї націнку, стандартну для європейських операторів (5%) та плюс 2-3% за ризики в наших умовах. Отримаємо торгову націнку в 8%, що явно менше, ніж накручують мережі зараз. Тобто, ціни на паливо можна знизити. У разі завищення цін варто подумати про введення тимчасових адміністрацій.

Війна не час грати у демократію на стратегічних ринках. В Україні економіка нинішніх цінників на пальне просто не витримає. Ми вже найближчим часом побачимо ці «ринкові ціни» у тарифах на перевезення, цінниках на продукти харчування та інше», — каже Рябцев.

Втім, поки що з додаткових рішень влади щодо подолання паливного дефіциту можна відзначити хіба що передачу «Нафтогазу» мережі заправок Glusco (їх 145) та створення на її базі національного оператора АЗС. Глава НАКу Юрій Вітренко зазначив, що національному оператору потрібно зайняти 15-30% ринку, що дозволить чинити реальний тиск на ціни.

Втім, поки що неясно, де заправки «Нафтогазу» братимуть паливо. Якщо йдеться про прямі постачання за договорами під держгарантії, це одна справа. Але поки що про якісь домовленості з європейськими переробними концернами не чути. Якщо ж національний оператор просто закуповуватиме паливо на опті і продаватиме його в роздріб, великі знижки водіям він навряд чи запропонує. Відтак і працювати на стримування цін не зможе.

«Тому не виключаю, що ціни на пальне у нас і надалі зростатимуть», — каже Рябцев.

Зазначимо, що аргументи на користь подорожчання бензину та дизеля є: курс гривні нестабільний, а нафтопродукти у Європі зростають.

«Поки що зростання на 200 євро за тонну, це близько 7 гривень на літрі. Але сітки за рахунок власної маржі нівелюють це подорожчання. Але якщо нафтопродукти в Європі зростуть ще на 100-200 євро за тонну, то не виключено змін цін і на наших АЗС», — каже Куюн.

«Слідом за подорожчанням нафтопродуктів у Європі бензин та дизель дорожчатимуть і у нас. Так само з курсом: зростання курсу долара на одну гривню — це плюс одна гривня до літра палива», — підсумував Мельничук.