Що буде з бензином в Україні ― коментує експерт

В уряді вирішили тимчасово відмовитися від держрегулювання цін на бензин і дизель. Міністерка економіки Юлія Свириденко заявила, що в уряді очікують ціни на дизпаливо не вищі за 58 грн, на бензин ― не вищі за 52 грн. Чи зменшить це дефіцит ― в ефірі Українського радіо прокоментував Леонід Косянчук, експерт ринку нафтопродуктів України.

Про відмову від держрегулювання цін на пальне

“В Україні настала ера дефіциту будь-якого пального взагалі, крім скрапленого газу. Ми свідомі того, що перебуваємо у стані війни з РФ, агресор знищив майже всю інфраструктуру з нафтопереробки, транспортування, зберігання пального. Тому й виник такий ситуативний дефіцит. У нас був дуже диверсифікований ринок, бо ми мали власне виробництво, мали імпорт залізницею, імпорт автомобільним транспортом та серйозний імпорт по морю. На сьогодні море відрізано, залізниця і трубопровідний транспорт не працює, найбільший експортер нафтопродуктів Білорусь відпала. Залишилось єдине джерело ― це Європа і виключно автомобільний транспорт. Зараз дуже високий попит на нафтопродукти: маємо Збройні сили, ДСНС, поліцію, медицину, волонтерський рух, до того ж відбувається міграція людей у більш безпечні райони на автомобільному транспорті, хоча залізниця також використовує дизельне пальне. Ми не можемо задовольнити цей попит, тому що діючих бензовозів у нас приблизно 1200-1500, найбільший бензовоз може привезти до 30 тонн, але в термін десь 7-8 днів у найкращому сценарії, тому що на кордоні складна ситуація. Бензовози стояли в черзі по кілька днів туди й назад, бо паралельно йшов експорт зерна і соняшникової олії, а у зворотному напрямку рухалися автомобілі з нульовим розмитненням. Сьогодні, дякувати Богові, уряд звернув на це увагу, точніше оператори та експерти ринку докричалися до нього. Адже один із чинників, який призвів до дефіциту, це було державне регулювання цін. У роздрібі ціни регулювалися, а в гуртовому сегменті ― ні. Таким чином, привезене в Україну пальне часто-густо продавали в гуртовому сегменті за вищими цінами, ніж у рітейлі. І це призвело також до зловживань, які ми бачимо сьогодні. Тепер уряд зробив лібералізацію проходження бензовозів через кордон ― туди і назад”.

Про відповідальність за зловживання

“Ми всі в одному човні. І люди, що мають заправочні станції, дуже сильно потерпіли. Столична мережа за перший тиждень війни одержала збитки на понад 55 мільйонів доларів. Тому звинувачувати їх за те, що вони прагнули хоч якось заробити, теж не можна. Оператори ринку не мають права наживатися на війні, але споживачам треба з розумінням ставитися до ситуації. Деяким громадянам варто згадати, що на вулиці йде жорстка війна, яка щоденно знищує інфраструктуру, і, можливо, десь скоротити свої забаганки щодо використання особистого транспорту, десь переключитися на громадський транспорт чи на велосипеди. Так не може бути, що одні потерпають на фронті, другі потерпають, бо втратили житло, майно й автомобіль, а у третіх виникає проблема, як просто кудись поїхати”.

Скільки коштуватиме пальне після рішення уряду

“Ціну сформує ринок. І якщо пан Гетманцев не буде ініціювати перевірки АЗС, яким і так сьогодні не дуже солодко, то все буде гаразд. Візьмемо, наприклад, скраплений газ. Тут була проблема з ціноутворенням, але не було дефіциту. Тому що на скраплений газ не було державного регулювання. Тож є велика надія, що скасування держрегулювання цін та лібералізація проходження бензовозами кордонів призведе до того, що пального буде достатньо. Я б дуже просив пересічних громадян, які використовують автомобілі, не заливатися в каністри. Я не передбачаю, що дефіцит пального зникне повністю, ми будемо відчувати його нестачу. Можливо, за місяць-півтора ситуація покращиться, але потім почнуться жнива. І ще невідомо, який розвиток подій буде на фронтах”.