Такі дії ворога змусили українську владу шукати шляхи перебудови ланцюгів постачання палива.

“Постачання палива – це друге найбільш важливе питання для нашої держави після постачання зброї. Кабмін робить все можливе, щоб імпортувати достатню кількість пального, щоб забезпечити і армію, і промисловість, і громадян пальним”, – запевнила Юлія Свириденко.

За її словами, Кременчуцький нафтопереробний завод та інші потужності в Україні забезпечували до війни лише 18% від того, що споживали. Ще 80% нафтопродуктів, які споживала Україна, було забезпечено за рахунок імпорту. З початку війни владі довелося змінювати логістичні ланцюги постачання палива.

Як пальне потрапляло до України

Юлія Свириденко розповіла, що головними шляхами, які пальне потрапляло до України, були:

  • залізничний транспорт,
  • автошляхи,
  • морські порти,
  • трубопровід.

Якщо говорити про залізничний транспорт, то це широка колія, яка використовується в Україні. А також в Білорусі, Росії та Молдові. Зважаючи, що з перших двох країн ми більше нічого не імпортуємо, то можливість постачання нафтопродуктів з території тієї з Білорусі відпала. Натомість європейські країни використовують вузьку колію.

Зараз України майже не може імпортувати нафтопродукти через морські порти, які заблоковані російською армією.

“97% імпорту, логістичні канали, вони переорієнтовані – повністю змінилися з початку воєнних дій”, – відзначила міністерка економіки.

Як Україна бореться з дефіцитом

Після того, як Росія розпочала війну, завдаючи удару по постачанню нафтопродуктів, українська влада почала шукати шляхи вирішення проблеми дефіциту. Для цього були проведені перемовини з головними постачальниками ЄС. Головна проблема – вони не були готові до різкого зростання споживання через вихід на український ринок.

Також важливо було вирішити питання щодо перетину кордону автоцистернами. Є домовленість про створення окремої “зеленої смуги” на кордоні з Польщею, завдяки якій мали б подолати питання щодо затримок з постачанням. А на самому кордоні здійснювати позачергове оформлення таких вантажів.

В Мінекономіки очікують, шо такі кроки призведуть до значного зростання кількості палива, яке постачається автомобільним транспортом. Якщо в березні Україна отримала 5 тисяч тонн пального в такий спосіб, то на кінець травня очікується щонайменше 85 тисяч тонн пального.

Ще більше пального буде змога отримати через постачання залізничним транспортом. Як було вказано вище, в Україні використовується широка залізнична колія, у той час як в Європі – вузька. Тож в Мінекономіки активно взялися за розвиток інфраструктурної мережі – пунктів перевантаження з вузької колії на широку. Це дозволить в п’ять разів збільшити постачання нафтопродуктів. Якщо в березні таким чином завозили 35 тисяч тонн, то в травні очікується 180 тисяч тонн.

Ще 50 тисяч тонн пального Україна очікує отримати завдяки реверсу з Угорщини.

Скільки Україні треба палива

Середньодобове споживання палива в Україні становить близько 13 тисяч тонн. Загалом за місяць в Україні використовують щонайменше 300 тисяч тонн дизелю та 120 тисяч тонн бензину. Такі дані наводить Юлія Свириденко.

Україні вдалося збільшити добове постачання нафтопродуктів з 4 тисяч тонн до 11 – 12 тисяч тонн. Але поки цього недостатньо для того, щоб черги з автомобілів на заправках зникли. Як відзначила міністерка, в Україні поки є запасів бензину на 5 днів, а дизелю – на три. Натомість для безперебійної роботи АЗС таких запасів має бути на 15 днів щонайменше.