Як закон дозволяє захищатися від неправомірних дій поліції

Конфлікти між водіями та працівниками патрульної поліції трапляються досить часто. Причиною зазвичай стає груба поведінка інспектора або перевищення ним повноважень, через що люди інстинктивно реагують агресією. Проте слід розуміти, що закон не дозволяє застосовувати фізичну силу до поліцейського, навіть якщо він порушує правила. Будь-яке насильство проти представника закону розцінюється як злочин.

Стаття 345 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за насильство щодо поліцейського. Погроза вбивством або пошкодженням майна карається до трьох років ув’язнення, побої або легкі тілесні ушкодження – до п’яти років, тяжкі ушкодження – до дванадцяти років, а якщо злочин вчинено групою – до чотирнадцяти років. Закон захищає поліцейських як представників державної влади, що виконують публічні функції. Навіть у випадках неадекватної поведінки або перевищення повноважень фізична відповідь громадянина не вважається виправданою.

Закон допускає самозахист лише за наявності реальної та безпосередньої загрози. Стаття 36 Кримінального кодексу передбачає, що шкода, заподіяна у стані необхідної оборони, не тягне кримінальної відповідальності. Оборона повинна бути адекватною загрозі та спрямованою лише на її усунення. Якщо поліцейський застосовує фізичну силу без підстав, громадянин може захищатися, але лише в межах необхідного.

При цьому доведення обставин є критично важливим. Якщо довести стан необхідної оборони не вдасться, суд може кваліфікувати дії як насильство проти працівника поліції. Найчастіше перевага надається свідченням поліцейського, тому важливо фіксувати події за допомогою відео або свідків.

Якщо працівник поліції порушує закон, ви маєте право вести відеозйомку – це законно та передбачено Конституцією й законами України. Відеозапис під час зупинки авто, перевірки документів чи на блокпості допомагає документувати порушення. Заборона зйомки є незаконною. Також доцільно залучати свідків.

У разі перевищення повноважень можна подати скаргу до територіального підрозділу поліції, прокуратури або Державного бюро розслідувань. Скарга має містити опис ситуації, дату, місце, ПІБ поліцейського (якщо відомо) та докази. Також можливе звернення до суду – це цивілізований спосіб захисту прав без порушення закону.