Коли пішохід має перевагу на переході: законне тлумачення ситуації

Щодня на дорогах України виникають суперечки між водіями та пішоходами, адже багато людей помилково вважають, що мають перевагу навіть тоді, коли ще не ступили на пішохідний перехід. Проте закон чітко визначає момент, коли така перевага виникає. Право на безпечний перехід з’являється лише тоді, коли людина вже знаходиться на “зебрі”. Якщо пішохід лише наближається до неї, він не може звинувачувати водія у порушенні.

Правила дорожнього руху вимагають переходити дорогу тільки у встановлених місцях – на позначених переходах, а за їх відсутності – на перехрестях по лінії тротуарів. Усі інші способи переходу дороги є порушенням, що створює небезпеку для руху. Крім того, пішоходам заборонено раптово виходити або вибігати на проїзну частину, не переконавшись у відсутності небезпеки. Навіть якщо є “зебра”, це не звільняє людину від обов’язку переконатися, що водій бачить її та має змогу зупинитися. Якщо авто наближається на невеликій відстані, пішохід повинен дочекатися, поки воно проїде.

Перевага для пішохода виникає тільки в момент, коли він уже почав перетин дороги. Поки людина стоїть на тротуарі або наближається до переходу, водій не зобов’язаний зупинятися. Лише коли пішохід ступив на розмітку, водій має надати йому дорогу, зменшити швидкість або повністю зупинитися. Водночас пункт 1.10 ПДР визначає поняття небезпеки для руху як появу об’єкта, що може перетнути шлях транспортного засобу. Якщо пішохід раптово вибігає до переходу, він створює саме таку небезпеку і не може перекладати відповідальність на водія. Безпечна поведінка – це спільна справа, але ініціатива завжди має виходити від пішохода.

Порушення цих правил може призвести до адміністративної відповідальності. Якщо пішохід переходить дорогу у невстановленому місці або прямо перед автомобілем, він порушує закон і ризикує отримати штраф у розмірі 255 гривень згідно з частиною першою статті 127 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Такі дії створюють реальну загрозу безпеці дорожнього руху та можуть спричинити аварію.

Нерідко трапляються ситуації, коли поліція помилково звинувачує водія у непоступленні пішоходу, хоча той навіть не ступив на проїзну частину. Деякі інспектори вважають, що сам факт наближення людини до переходу вже є підставою для зупинки автомобіля, але це хибне тлумачення. Закон чітко визначає, що перевага діє лише тоді, коли пішохід фактично почав перехід. Якщо він стоїть на тротуарі або лише біжить до дороги, відповідальність водія є безпідставною.

У таких ситуаціях водій має право вимагати пояснення від інспектора та посилання на конкретні норми ПДР. Якщо поліцейський не може цього зробити, його дії можна вважати сумнівними. Важливо залишатися спокійним, фіксувати подію на відео і не визнавати вину, якщо пішохід не перебував на переході. Ці матеріали стануть доказом невинуватості та допоможуть оскаржити постанову.

Якщо штраф уже накладено, водій може звернутися до суду. Для цього необхідно зібрати відеозапис з реєстратора, показання свідків або інші докази, які підтверджують, що пішохід не був на “зебрі”. Якщо суд встановлює, що переходу фактично не відбулося, постанову поліції скасовують як незаконну.

Адвокат у таких справах відіграє ключову роль. Він допоможе правильно підготувати позов, обґрунтувати позицію нормами ПДР та Кодексу про адміністративні правопорушення і переконати суд у відсутності складу порушення. Завдяки професійній підтримці водій має значно більше шансів відновити справедливість і захистити свої права, адже поліція часто формально підходить до оцінки ситуації.