Чому навіть тверезий водій може отримати протокол за нетверезе керування

Відмова від огляду на стан сп’яніння часто перетворює тверезого водія на фігуранта адміністративної справи за статтею 130 КУпАП. Щороку трапляються випадки, коли поліція бачить у поведінці водія “ознаки сп’яніння” там, де їх немає, а обурений або наляканий водій відмовляється від огляду – і ця відмова автоматично прирівнюється до керування в нетверезому стані. Саме тому адвокати зазвичай радять: навіть якщо дії поліцейського викликають сумнів, краще пройти огляд, зафіксувати все на відео та зберегти собі можливість захищатися в суді.

Стаття 130 КУпАП встановлює відповідальність як за керування у стані сп’яніння, так і за відмову від огляду. Санкція передбачає штраф у розмірі 17 000 грн та позбавлення права керування на один рік. Важливо розуміти, що сама відмова вже вважається складом порушення, тож навіть тверезий водій ризикує отримати ті самі наслідки, що й справжній п’яний керманич.

Поліцейський має право вимагати огляд за наявності видимих ознак сп’яніння – цей обов’язок закріплений у пункті 2.5 Правил дорожнього руху. Якщо ознаки сумнівні, водій може висловити незгоду, проте відмова навряд чи допоможе: закон і практика трактують її як доказ. Тому розумна тактика – ввічливо пройти огляд і зафіксувати дії інспектора на відео, а також просити про свідків або запис процедури.

Законодавчо визначена процедура огляду: спільний наказ МВС і МОЗ №1452/735 описує, як має проводитися тест із використанням сертифікованого технічного засобу (алкотестера) на місці зупинки, або у разі бажання водія – у медзакладі. Огляд має бути зафіксований на відео або проведений у присутності двох свідків; порушення цих вимог може стати підставою для оскарження результатів у суді. Якщо є сумніви щодо приладу, слід вимагати пред’явлення сертифіката відповідності та свідоцтва про повірку; у разі незгоди з показниками потрібно домагатися направлення до медзакладу – лише медичний висновок є остаточним.

На практиці суди оцінюють не лише факт відмови або проходження огляду, а й дотримання процедури й обґрунтованість дій поліцейського. Якщо огляд проводився з порушеннями або взагалі без реальних ознак сп’яніння, адвокат може довести відсутність складу правопорушення, посилаючись на недотримання процедур, відсутність доказів і наявність відеозаписів чи свідків. Саме тому важливо на місці зупинки діяти обережно: не сперечатися агресивно з інспектором, не відмовлятися автоматично від огляду і, по можливості, одразу контактувати з адвокатом, який підкаже, що підписувати і як убезпечити себе від формальної “відмови”.

Якщо справа вже у суді, адвокат ретельно перевіряє протокол, відео з бодікамери, документи й показання свідків, шукаючи процесуальні недоліки, перевищення повноважень або відсутність об’єктивних ознак сп’яніння. Мета захисника – довести, що протокол складено з порушеннями або що підстави для застосування санкцій відсутні, і домогтися закриття провадження або скасування постанови.

Отже, хоча закон суворо ставиться до відмов від огляду, у водія є інструменти захисту: пройти огляд, зафіксувати процедуру, вимагати документів на прилади та у разі сумнівів звертатися до медзакладу. У разі неправомірних дій поліції оперативний контакт із адвокатом і грамотне судове оскарження дають реальний шанс на скасування постанови.