Автофахівці розвінчали головні міфи про антифрізи

Керуючись деякими міфами про антифрізи, водії можуть нашкодити своїм автомобілям. Щоб цього не сталося, фахівці розвінчали головні помилки про охолоджуючі рідини.

Для багатьох автовласників має значення колір антифризу, але мало хто знає, що спочатку їх випускають прозорими. Забарвлення вони набувають завдяки колірним пігментів. Насправді відтінок охолоджуючої рідини ніяк не впливає на її хімічні властивості, але може служити маркером протікання в системі охолодження або допомагати контролювати рівень рідини в бачку. Небезпека полягає в тому, що, керуючись колірним принципом, водій може змішувати антифризи різних типів, а це позначиться на роботі охолоджувальної системи. Також антифриз часто плутають з тосолом. Останній – це радянський варіант охолоджуючої рідини, який не підходить сучасним автомобільним двигунам. Виробники завжди враховують тенденції в цьому напрямку при створенні продукту.

Багато плутаються в класифікації антифризів і поділяють їх за критеріями, прийнятим в інших країнах. Правильніше їх розрізняти по пакету присадок: неорганічні, карбоксилатні, гібридні і лобридні. Неорганічні рідини потрібно міняти частіше ніж один раз на п’ять років, тому що речовини в їх складі утворюють товстий шар на деталях системи охолодження, через що ефективність теплообміну знижується. Як наслідок, двигун погано охолоджується, моторне масло окислюється швидше і зростає витрата бензину. Найсучаснішими є карбоксилатні антифрізи, які прослужать близько 10 років і захистять систему охолодження від корозії.