Понад півстоліття тому в Львіському КБ автобусобудування працювали над гібридною моделлю.
Те, що ДВЗ (двигун внутрішнього згорання) з механічною трансмісією – не найкращий тип приводу для міського автобуса, стало зрозумілим вже в середині ХХ століття, коли трафік у великих містах став насправді напруженим. Часті прискорення на світлофорах, уповільнення перед зупинками, вузькі перехрестя та широкі проспекти… Комбінація цих факторів мало відповідала характеристикам бензинових та дизельних двигунів з їх вузьким діапазоном ефективних обертів – не більше 1500 – 2000 об/хв., передає Авто 24.
Водієві доводиться перемикати передачі до десятка разів на хвилину, тобто двигун весь час змінює оберти, зчеплення змикається та розмикається, шестерні коробки передач отримують подвійні навантаження. А це аж ніяк не сприяє ані довговічності машин, ані економічності, ані екології, ані працездатності водія – а значить, і безпеці руху.
Гідромеханічна трансмісія тоді ще була ненадійною і дорогою, а варіаторів з потрібним крутним моментом не створено і до наших днів. Тому залишався єдиний шлях “вирівняти” оберти ДВЗ – електрична трансмісія. Це коли ДВЗ не передає власний крутний момент колесам, а крутить потужний генератор – щоб той уже живив струмом електродвигун, з’єднаний з ведучими колесами.
Дана схема була застосована на серійному автобусі ЗІС-154 (1947 – 1950 рр.). Цю машину пасажири любили за дуже плавний, комфортний хід, а водіям вона подобалась за зручність в управлінні, адже не потрібно було перемикати передачі. До цієї ж схеми повернулися наприкінці 1960-х, коли во Львові зробили ЛАЗ-360ЭМ.
Конструктори міського автобуса-концепта використали сучасні на той час агрегати та крім іншого завдяки електротрансмісії зробили автобусу низьку підлогу. Цифра 360 у назві – це висота підлоги салону над рівнем дороги у міліметрах. До речі, ці машини іноді чомусь називають гібридними, хоча, повторимось, це були всього лише дизельні автобуси з електричною трансмісією.
Але в середині 1990-х у Львові народився справжній гібрид. Він базувався на кузові міської моделі ЛАЗ-5252, мав приставку до імені «Електро» і мав відповідно електричну трансмісію. Дизель ЯМЗ розкручував генератор, який в свою чергу давав струм тяговому електродвигуну.
На жаль, ЛАЗ з гібридним приводом так і залишився дослідним зразком. Однак, з нього могла розпочатись ціла лінійка електричних автобусів.
Відомо, що гібридний автобус ЛАЗ міг проїхати суто електричним ходом 10 км – цілком достатньо, аби подолати, скажімо, певну паркову зону, територію масового відпочинку або історичний центр міста.
Кілька власників Tesla Cybertruck повідомили про небезпечні випадки, коли металеві панелі кузова відривалися під час…
Представницький седан Mercedes-Benz S-Class наступного року очікує на велике оновлення. Про це повідомив сам німецький…
Експерти TopSpeed назвали 10 найнадійніших автомобілів, здатних без проблем проїхати понад 320 тис. км. Хто…
На заході Tech Days у Ландсхуті марка BMW поділилася першими подробицями щодо розробки нових електричних…
Шанхайське видання Leixing Pindao склало рейтинг електромобілів за швидкістю зарядки, протестувавши 26 моделей із пробігом…
BMW представила прототип Vision Vehicle із передовою системою управління Heart of Joy, яку компанія вважає…
Leave a Comment