Є один неприємний нюанс електромобілів, про який під час тест-драйвів говорять нечасто. Людина може роками спокійно їздити автомобілями, автобусами чи потягами, не маючи проблем із заколисуванням, а потім сісти пасажиром в електромобіль і раптом відчути знайомі з дитинства симптоми: важкість у шлунку, позіхання, холодний піт, запаморочення та поступову появу нудоти.
Парадокс у тому, що сама конструкція електромобіля начебто мала б сприяти комфорту. Електрична силова установка працює тихо, відсутні звичні перемикання передач, майже немає вібрацій від двигуна, а прискорення може бути дуже плавним.
Але вестибулярна система оцінює комфорт поїздки зовсім за іншими критеріями. Для неї важливі характер прискорень, рух голови, можливість бачити дорогу та розуміти, який маневр автомобіль зробить далі. Саме тут у сучасних електромобілів з’явився набір особливостей, який не був настільки характерним для більшості машин із бензиновими двигунами.
Захитування починається в голові, хоча першим часто скаржиться шлунок
Для визначення власного руху організм використовує одразу кілька систем. Мозок отримує інформацію від зору, внутрішнього вуха, м’язів, суглобів і рецепторів шкіри, а потім порівнює ці сигнали між собою.
Вестибулярний апарат розташований у внутрішньому вусі. Півколові канали реагують переважно на обертальні рухи голови, тоді як отолітові органи фіксують лінійні прискорення та положення тіла відносно сили тяжіння. Очі паралельно передають інформацію про те, як рухається навколишній простір. Мозок зіставляє всі ці сигнали з очікуваною моделлю руху.
Одним із найпоширеніших пояснень заколисування є теорія сенсорного конфлікту, або neural mismatch. Проблема виникає тоді, коли сигнали від очей, вестибулярної системи та тіла не збігаються з тим, який рух мозок очікує отримати.
Простий приклад можна побачити практично в будь-якому автомобілі. Пасажир дивиться на смартфон і бачить майже нерухомий екран. Водночас внутрішнє вухо фіксує розгони, гальмування, повороти та нерівності дороги. Якщо така невідповідність триває достатньо довго, можуть з’явитися позіхання, відчуття жару, пітливість, запаморочення, нудота, а в найгіршому випадку – блювання.
Електромотор здатний дуже швидко змінювати швидкість
Перша особливість електромобіля знаходиться буквально під ногою водія. Електродвигун практично миттєво реагує на натискання акселератора та може розвивати високий крутний момент уже на низьких обертах. У результаті автомобіль здатний різко прискоритися практично одразу після команди водія.
Сам по собі потужний електромотор не є причиною заколисування. Досвідчений водій навіть дуже швидкий електромобіль може вести плавно. Значення має не лише саме прискорення, а й те, наскільки швидко воно змінюється.
В автомобільній інженерії для цього використовують термін jerk – швидкість зміни прискорення. Простими словами, це відчуття ривка. Різке натискання акселератора відкидає пасажира назад, а швидке відпускання педалі може дати протилежний ефект.
У автомобілях із ДВЗ частина таких змін традиційно згладжується роботою двигуна, коробки передач і трансмісії. Електрична силова установка здатна реагувати на команди набагато швидше.
Тому в дослідженнях динаміки електромобілів окремо аналізують контроль прискорення та jerk як фактори, що можуть впливати на комфорт пасажирів.
Проблема особливо помітна, коли недосвідчений водій керує потужним електромобілем. Він ще не навчився точно дозувати натискання на педаль і постійно робить невеликі корекції. Сам водій може їх майже не помічати, адже мозок знає, коли саме автомобіль має прискоритися або сповільнитися. Пасажир же отримує послідовність неочікуваних поздовжніх прискорень. І навіть ідеально рівна дорога не завжди рятує від неприємних відчуттів.
Рекуперація перетворює відпускання акселератора на гальмування
Ще більша різниця проявляється тоді, коли водій прибирає ногу з педалі. У звичайній машині автомобіль часто просто переходить у режим накату й поступово втрачає швидкість. В електромобілі в цей момент може активуватися рекуперація: електромотор переходить у генераторний режим і частину кінетичної енергії повертає до батареї.
Якщо рекуперація налаштована агресивно, автомобіль може помітно сповільнюватися без натискання педалі гальма. Саме це лежить в основі режиму one-pedal driving. Водій регулює швидкість переважно однією педаллю: натиснув сильніше – машина прискорюється, послабив натиск – сповільнюється, повністю відпустив – у деяких моделях автомобіль може активно гальмувати аж до повної зупинки.
У 2025 році дослідники провели дорожній експеримент за участю 16 людей, які були схильні до заколисування. Учасники їздили на електромобілі з різними налаштуваннями рекуперативного гальмування. Результат показав, що при сильнішій рекуперації симптоми заколисування ставали вираженішими.
Чому водій почувається нормально
Хоча водій і пасажир перебувають в одному автомобілі та фізично отримують практично однакові прискорення, реакція їхнього організму може суттєво відрізнятися. Головна перевага водія – можливість передбачати рух.
Перед натисканням акселератора він уже знає, що машина почне розганятися. Перед поворотом водій бачить дорогу, сам повертає кермо й очікує зміни траєкторії. Перед гальмуванням мозок отримує інформацію ще до того, як тіло відчує уповільнення.
Пасажир часто відчуває маневр лише після того, як автомобіль уже почав його виконувати. Саме можливість контролювати рух і заздалегідь бачити дорогу вважається одним із факторів, що допомагають зменшити заколисування.
Автор: DALLE. Джерело: www.bing.com
Тиша теж позбавляє пасажира важливих підказок
Двигун внутрішнього згоряння супроводжує зміну швидкості цілим набором звичних сигналів. Змінюється звук двигуна, його оберти, з’являються вібрації, відбуваються перемикання передач. Людина може навіть не усвідомлювати, наскільки активно використовує ці підказки.
В електромобілі значна частина цієї інформації зникає. Електродвигун здатний різко збільшити тягу без характерного ревіння бензинового двигуна. Рекуперація також працює значно тихіше за традиційне гальмування. Через це пасажир отримує менше звукових сигналів, які допомагають мозку передбачати рух.
У тому ж дослідженні рекуперативного гальмування вчені використовували звукові сигнали, пов’язані з рухом автомобіля. При сильній рекуперації така додаткова інформація допомагала зменшити прояви заколисування.
Це не означає, що тиша сама по собі викликає нудоту. Скоріше, дослідження демонструє важливість передбачуваності. Коли мозок отримує ще один сигнал про майбутню зміну руху, йому простіше узгодити інформацію від різних органів чуття.
Дослідження 2026 року на звичайних дорогах також показало, що завчасні вібраційні сигнали про майбутній поворот можуть зменшувати заколисування пасажирів. Водночас вібрація, яка лише повторювала вже наявне прискорення через спинку сидіння, не дала такого самого помітного ефекту.
Великий екран у салоні може додатково погіршити ситуацію
У сучасних електромобілів є ще одна особливість, яка безпосередньо не пов’язана з електричною силовою установкою. Виробники дедалі частіше перетворюють салон на простір із великими дисплеями. Центральний екран, додатковий монітор, відео, ігри та смартфон створюють для пасажира багато можливостей дивитися всередину салону замість дороги.
Для людини, яка схильна до заколисування, це несприятливе поєднання. Під час читання або перегляду відео очі бачать практично нерухомий об’єкт, тоді як вестибулярна система продовжує реєструвати кожен поворот і розгін.
Саме тому при появі перших ознак заколисування краще відкласти телефон або інший екран і подивитися вперед.
Чому різні електромобілі заколисують по-різному
Було б неправильно говорити про всі електромобілі як про одну категорію. Налаштування рекуперації в різних моделях можуть кардинально відрізнятися. В одних автомобілях доступно кілька рівнів, включно з дуже слабким уповільненням, в інших one-pedal driving є основним режимом.
Відрізняються також реакція педалі, робота підвіски, потужність силової установки та алгоритми поєднання рекуперативного й звичайного гальмування.
Важливу роль відіграє й стиль водіння. Людина, яка вже звикла до електромобіля, поступово вчиться плавніше працювати акселератором. Вона заздалегідь регулює натискання на педаль і м’якше змінює інтенсивність рекуперації. У результаті поздовжні коливання стають менш відчутними.
На сьогодні недостатньо доказів, щоб стверджувати: будь-який електромобіль обов’язково заколисує сильніше, ніж будь-яка машина з ДВЗ. Прямих масштабних порівнянь між різними моделями поки не так багато, особливо за участю людей із різною схильністю до заколисування.
Водночас уже є підстави вважати, що окремі характеристики електромобілів можуть посилювати відомі механізми заколисування. Одним із найкраще підтверджених факторів є сильна рекуперація.
Що робити пасажиру
Найпростіший спосіб зменшити неприємні відчуття – допомогти очам отримувати ту саму інформацію про рух, яку вже отримує вестибулярний апарат.
Найкраще дивитися вперед через лобове скло, стежити за дорогою та віддаленими об’єктами. У полі зору з’являються повороти, горизонт і зміна швидкості навколишнього середовища. Мозку простіше зрозуміти, куди саме рухається автомобіль. Саме тому переднє пасажирське місце часто переноситься краще, ніж задній ряд.
Смартфон краще відкласти хоча б після появи перших симптомів. Те саме стосується книги, планшета чи ноутбука. Якщо нудота виникає переважно під час читання, саме цей фактор може бути головною причиною проблеми.
Також варто уникати зайвих рухів головою. Під час повороту можна трохи синхронізувати рух голови з автомобілем, замість того щоб дозволяти їй пасивно розгойдуватися. Подібні поведінкові методи використовуються і в рекомендаціях щодо боротьби із заколисуванням.
Організм здатен адаптуватися
Є й хороша новина: іноді проблема поступово зникає після кількох тижнів або місяців користування електромобілем. Мозок здатний змінювати свою внутрішню модель руху та пристосовуватися до нового характеру прискорень.
Адаптація часто відбувається одночасно у водія та пасажирів. Водій вчиться плавніше працювати акселератором, а пасажир поступово звикає до характерних рухів автомобіля. У результаті через певний час та сама машина може сприйматися значно комфортніше, хоча її технічні налаштування залишаються незмінними.
Майбутні електромобілі можуть навчитися попереджати мозок
Для автовиробників проблема заколисування поступово перетворюється на окреме інженерне завдання. Особливо це актуально для майбутніх автономних автомобілів, де пасажири не обов’язково стежитимуть за дорогою. Людина зможе працювати за ноутбуком, дивитися фільм, читати або навіть сидіти обличчям у протилежному напрямку.
Тому інженери шукають способи заздалегідь повідомляти організму про майбутній рух. Один із варіантів – показувати на дисплеї напрямок майбутнього повороту. Інший – використовувати просторові звукові сигнали. Ще один підхід передбачає вібрацію в сидінні або ремені безпеки безпосередньо перед маневром.
Експеримент 2025 року з інтенсивною рекуперацією показав потенційну користь звукових підказок. Дослідження 2026 року на реальних дорогах також продемонструвало, що попереджувальна вібрація перед поворотом може знижувати прояви заколисування.
Виходить, електромобілі справді заколисують сильніше?
Однозначної відповіді поки немає. Наразі недостатньо доказів, щоб стверджувати, що електромобілі загалом викликають більше випадків заколисування, ніж автомобілі з бензиновими або дизельними двигунами. Для такого висновку потрібні масштабні прямі порівняння різних моделей, доріг, водіїв і пасажирів.
Проте вже зрозуміло, чому конкретний електромобіль може викликати неприємні симптоми навіть у людини, яка раніше нормально переносила поїздки. Сильна рекуперація здатна підвищувати ризик заколисування. Швидкі зміни поздовжнього прискорення впливають на вестибулярну систему. Електродвигун може дуже швидко змінювати тягу, а тиша в салоні прибирає частину звичних звукових підказок. Якщо ж пасажир паралельно дивиться у смартфон, він втрачає ще й важливу візуальну інформацію про рух.
Усі ці фактори можуть збігтися під час однієї поїздки. Водій постійно трохи змінює положення акселератора, автомобіль чергує прискорення та рекуперацію, пасажир на задньому сидінні дивиться у телефон, а за вікном триває міський рух. Електромотор при цьому майже безшумний. Через двадцять хвилин людина, яка раніше ніколи не мала проблем із заколисуванням, раптом відчуває сильну нудоту й починає шукати спосіб отримати свіже повітря.
