Названо 5 звичок, які непомітно руйнують двигун

Хочу поділитись думками про те, як реально подовжити життя двигуну. Здавалося б, всі ми знаємо — міняй масло, фільтри, не перегрівай, і все буде ок. Але ні, навіть коли слідкуєш за цим усім, бувають дрібниці, які поступово, майже непомітно, вбивають мотор.

От наприклад, той самий прогрів. Багато хто заводить авто й дає йому попрацювати на холостих хвилинку-дві — мовляв, олива має розійтись. Я теж колись так робив, поки не дізнався, що сучасні мотори це не дуже люблять. Краще завів, трохи почекав, і поїхав — тільки без газування та перегонів на перших кілометрах.

Ще одна штука — економія. Брав якось дешевший паливний фільтр, бо «та ну, що з ним станеться?». Та сталося — мотор почав трохи тупить, потім знайшли забиту систему. Тож тепер беру тільки те, що радить виробник. Особливо, якщо турбований мотор — їм узагалі фігня не прощається.

А от якщо машина стоїть тижнями — це теж біда. У мене так було взимку, коли майже не їздив. Потім завів — і дим, і запах, і робота якась дивна. Механік пояснив, що це через конденсат і застій. Висновок: краще раз на два тижні проїхатись кілометрів 10-15, навіть якщо авто ніби не треба.

Ще ловив себе на тому, що люблю їхати на п’ятій передачі вже при 1500 об/хв, бо «економно». Насправді — шкідливо. Мотор працює внатяг, і це сильно його зношує. Зараз слідкую, щоб оберти були нормальні — десь 2-3 тисячі на бензині, дизель трохи нижче.

І ще одне — не ігноруйте навіть дрібні «дзвіночки». Якщо мотор почав трохи стукати, олива зникає швидше, оберти скачуть — це не “пройде саме”, а навпаки, кричущий сигнал, що щось не так. Я колись забив на запах бензину в оливі, думав, показалось. А виявилось — проблеми з подачею пального.

До речі, не раз помічав — якщо олива темніє вже через кілька сотень кілометрів, значить або вона фігова, або щось не так із вентиляцією картера. А ще — якщо з вихлопної капає вода влітку, це взагалі не окей, може бути пробита прокладка ГБЦ.

Що допомогло мені — це не гнатись за дорогими маслами, а просто чітко дотримуватись допусків із мануалу й міняти вчасно. Буває, на старому двигуні навіть краще частіше міняти мінералку, ніж лити синтетику й чекати 30 тисяч пробігу.

І ще — не забувайте про повітряний фільтр. Я якось забив на нього, бо “подумаєш, трохи бруду” — а виявилося, двигун грівся через бідну суміш. Тепер перевіряю кожні 10 тис. А після траси не глушу мотор одразу — даю йому попрацювати трохи на холостих. Особливо з турбіною — їй це потрібно.

Раз на рік роблю діагностику — навіть якщо все ніби ок. Компресію, свічки, аналіз оливи. Це як медогляд, тільки для мотора. І, звісно, не економлю на заправках — після однієї “ліваківської” довелось форсунки міняти.

А ще часто чую — «Чим частіше міняєш масло, тим краще». Але це не зовсім так. Якщо масло змінюєш занадто часто, двигун не встигає «притертись» до нього. Баланс важливий. Ну і байки про те, що після 200 тисяч двигун уже не спасти — взагалі смішні. У знайомого мотор пройшов півмільйона і ще фору дасть багатьом новим — просто він з молодості його не мучив.

Одним словом, головне — не чекати, поки щось бахне. Мотор не вмирає раптово, його повільно вбивають наші дрібні звички.