Поняття тюнінг означає доведення конструкції транспортного засобу до оптимальних робочих функцій і вдосконалення зовнішнього вигляду. Доопрацювання, як вид машинобудування, з’явилося з моменту створення перших автомобілів. Але в самостійний розділ виділилося в 50-х роках минулого століття. У той час в Америці в середовищі багатої молоді було модно влаштовувати перегони на своїх авто. Для цього транспортні засоби піддавалися повній оптимізації. Рекомендуємо магазин автотюнінгу https://toptuning.ua/ .
Питома потужність зростала шляхом полегшення машини за рахунок запаски, сидінь тощо.
Працездатність мотора збільшувалася шляхом розвальцьовування циліндрів, монтажу механічних нагнітачів.
Оптимізувалася аеродинаміка. Так розвивався цей вид сервісу. Поступово у сфері тюнінгу відгалужувалося багато напрямків, трансформацій. Прийшов він і в СРСР. Передусім доопрацюванню піддавалися міністерські автомобілі.
При згадці слова тюнінг багато хто думає, що він полягає в зміні зовнішніх елементів машини. Що більше наворочених деталей, то краще. Але це помилкове уявлення. У результаті на дорогах можна бачити справжніх жертв жорсткого тюнінгу, коли автолюбителі перетворюють власні засоби пересування на монстрів, іноді на шкоду основним характеристикам.
Тим часом, сфера тюнінгу охоплює безліч розділів. Доопрацюванню піддаються:
– трансмісія;
– мотор;
– підвіска;
– шини;
– диски;
– трансмісія;
– вихлопна і гальмівна система.
Навіть монтаж систем спостереження, оснащення салону акустичним обладнанням також належить до доопрацювання.
І коли обираються матеріали для доведення, слід дуже уважно підходити до цього питання.
Для грамотного рішення важливо враховувати будь-які технічні функції транспортного засобу. Непогано отримати компетентну консультацію професіонала щодо кожного кроку внесення змін в автомобільну конструкцію.
Базою зовнішнього вигляду залишається кузов. Відмінними якостями автомобіля можуть стати підібрані зі смаком додаткові деталі обважування, художня аерографія. Для нарощування сили зустрічного повітряного потоку знаходять застосування спойлери і антикрило. Ці додаткові пристрої впливають на засіб пересування при збільшенні швидкості понад 110 км/год. На менших швидкостях додаткові аксесуари ніяк себе не проявляють, крім декоруючих функцій.
Найпоширенішими матеріалами для автомобільного тюнінгу можна назвати:
1. Карбон. Матеріал належить до групи вуглепластиків. У твердості не поступається деяким видам металів, до того ж має легку вагу. Незважаючи на відмінну якість, карбонат досить крихкий. Але найголовніший мінус, завдяки якому матеріал не популярний у водіїв – його вартість. Внаслідок цього основна сфера використання карбону – автоспорт.
2. Склопластик. Матеріал являє собою скловолокно, просочене смолою. За рахунок прийнятної ціни матеріал затребуваний для автомобільного тюнінгу. За рахунок своєї пластичності склопластик при створенні тюнінгових елементів вимагає високої точності.
3. АБС-пластик. Матеріал являє собою ударостійку масу, стійку до деформації. До мінусів можна віднести схильність до деформації за мінусових температур. Втім, при +30 градусах теж може змінити первісну форму.
До інших матеріалів для автомобільного оснащення належать спінений поліуретан. Не має значення, з яких видів матеріалу зроблено доопрацювання. Важливо, щоб робота була зроблена грамотно і професійно. Важко посперечатися з думкою, що набагато крутіший вигляд має автомобіль, доопрацьований справжнім майстром, а не дилетантом.
