Ковідні обмеження вже завдали чимало шкоди найбільшим економікам світу, але зараз політика добиває промисловість. У багатьох регіонах світу спостерігається дефіцит дизельного пального.
Протягом кількох місяців майже кожен регіон на планеті зіткнеться з небезпекою дефіциту дизельного палива, вважає старший віце-президент з енергетики британської філії RJ O’Brien Limited у Лондоні Олег Гірко.
Вплив може бути величезним: від ціни на індичку в День подяки до рахунків споживачів за опалення будинків цієї зими. За словами Марка Фінлі, наукового співробітника з питань енергетики Інституту державної політики Бейкера Університету Райса, тільки в США зростання вартості дизельного пального завдасть економіці удару на $100 млрд. . — Переміщення товарів одне. Люди, які можуть замерзнути до смерті, це інше».
У США запаси дизельного пального та мазуту досягли найнижчого рівня для цієї пори року за даними за чотири десятиліття. Північно-західна Європа стикається з низьким забезпеченням — прогнозується, що запаси досягнуть мінімуму цього місяця, а потім впадуть ще більше до березня, невдовзі після того, як почнуть діяти санкції, які відріжуть регіон від російського морського постачання. «Це, безумовно, найдизельніша криза, яку я колись бачив», — сказав Даріо Скаффарді, колишній генеральний директор італійської нафтопереробної компанії Saras SpA, який пропрацював у галузі майже 40 років.
Дизель на спотовому ринку гавані Нью-Йорка, що є ключовим показником, цього року збільшився приблизно на 50%. На початку листопада ціна досягла $4,90/галон, що приблизно вдвічі вище за рівень річної давності.
Очікуваний дефіцит частково є результатом створеної паніки навколо пандемії після того, як карантини знищили попит та змусили нафтопереробників закрити деякі зі своїх найменш прибуткових заводів. Але загрозливий уникнення викопного палива також послабив інвестиції в цей сектор. З 2020 року нафтопереробні потужності США скоротилися на понад 1 мільйон барелів на день. Тим часом у Європі збої в судноплавстві та страйки робітників проти продовження карантинних заходів також вплинули на виробництво нафтопродуктів.
Ситуація може стати набагато драматичнішою через те, що Євросоюз наближається до відходу від російських поставок. Європа покладається на дизельне пальне більше, ніж будь-яке інше у світі. За даними Vortexa Ltd, близько 500 млн. барелів на рік доставляється кораблями, причому приблизно половину з них зазвичай завантажують у російських портах. США також припинили імпорт із Росії, яка минулої зими була великим постачальником на Східне узбережжя.
З початку лютого санкції ЄС заборонять російські морські постачання. Ці російські барелі потрібно якось замінити, якщо економіка регіону хоче продовжувати працювати як зараз. Як і чи станеться це, поки що невідомо. Зимові холоди також посилять проблеми в Європі. За даними консалтингової компанії Wood Mackenzie Ltd, запаси на північному заході впадуть до 211,9 млн барелів у березні, через місяць після набуття чинності санкціями ЄС. Це буде найнижчий рівень за даними з 2011 року.
Глобальна нестача палива зробила експортерам, таким як Китай та Індія, вигіднішими для відправки вантажів до країн Європи, які можуть сплачувати великі премії. Очікується, що загальний експорт палива з Китаю зросте на 500 тис. барелів на день до майже 1,2 млн. барелів до кінця року, за даними промислового консультанта FGE. Залишається побачити, чи цього буде достатньо, щоб закрити глобальний дефіцит продукції.
