Велика частка постачання палива в Україну досі припадала на Росію та Білорусь.
Для задоволення потреб України в паливі необхідно щорічно знаходити додатково 30 млн. т нафти з джерел, не пов’язаних з Росією та Білоруссю.
Про це йдеться у дослідженні аналітиків GMK Center “Ukraine needs other sources of fuel supply” .
«Ми вважаємо, що це можливо, зокрема за рахунок збільшення виробництва в країнах Перської затоки (Саудівська Аравія, Кувейт, Об’єднані Арабські Емірати). Але орієнтація на інші джерела постачання нафти неминуче позначиться на зростанні цін, яке вже почалося на паливному ринку», – коментує головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко .
Справа в тому, що імпорт із Росії та Білорусі був основним джерелом постачання палива в Україну: 42% бензину та 63% дизельного палива. Українські вітчизняні нафтопереробні заводи задовольняли лише 46% внутрішнього попиту на бензин та 14% внутрішнього попиту на дизельне паливо. Близько 1 млн т бензину було імпортовано в Україну з Білорусії у 2021 році та 5 млн т дизельного палива було ввезено в Україну з Росії та Білорусі.
Близько 20% споживання світлих нафтопродуктів в Україні припадає на ЗВГ, 45% якого також постачалося з Росії та Білорусі.
«Вторгнення Росії в Україну унеможливлює продовження цих поставок. Україні потрібні альтернативні джерела постачання палива з ЄС», – запевняє Андрій Тарасенко.
За даними BP Statistical Review of World Energy, потужності НПЗ Євросоюзу у 2020 році було завантажено на 72,9%. Отже, вони можуть збільшити переробку нафти на 171 млн. т щорічно.
«Щоб задовольнити потреби України в бензині, європейським переробникам необхідно збільшити щорічну переробку нафти лише на 1,8 млн т. Це можна зробити на польських та литовських НПЗ», – вважає Андрій Тарасенко.
Але цих обсягів переробки недостатньо для задоволення потреб України в дизельному паливі. Щоб задовольнити потреби України у дизельному паливі, європейським нафтопереробникам необхідно збільшити щорічну переробку нафти майже на 30 млн. т.
