На Вінниччині на в’їзді до прикордонного Могилів-Подільського кілька днів не припиняються черги із автівок. Сюди їдуть з різних регіонів України, багато номерів з Києва і Київської області.
Як повідомляють у ТСН, в черзі на блок-посту багато сімей із дітьми. Люди везуть із собою навіть домашніх улюбленців – собак, котів, гризунів.
На в’їзді до Могилів-Подільського стоїть блок-пост. Кожну машину перевіряють, і першою чергою питають український паспорт. За словами кореспондента, там велика кількість іноземців.
Студент з Лівану Фадель розповів кореспонденту ТСН, що їде із Полтави, де вчився у виші на стоматолога. До України приїхав торік у серпні. Разом із товаришами тепер намагається повернутися додому. У групі з десяток іноземців. Усі – студенти. Приїхали з Лівану, Морокко, Йорданії та Таджикістану. Із речами пішки, просто по дорозі вони йдуть до прикордонного пункту пропуску. Кажуть – щойно завершиться війна, готові одразу повернутися назад на навчання.
«Ми їдемо через війну. Нам тут було дуже добре, і дуже прикро, що тут почалася війна. Зараз ми їдемо додому, а після війни ми повернемося назад сюди. Дорога дуже важка, ми їхали з Полтави спочатку потягом до Києва. Зупинилися на дві години десь у Києві – через військовий стан нас не пускали. Потім поїхали до Вінниці. І зараз ми пішки йдемо до кордону, і я не знаю, чи пустять нас чи ні, але сподіваюся, що пустять», — каже Фадель.
Пропускають машини від 7:00 до 18:00. Ті, хто не встигають в’їхати, ночують у машинах просто на трасі. Люди мерзнуть, а щоб економити пальне, не вмикають обігрів у салоні.
Деякі заправні станції у самому місті вже не працюють, на решті – продають не більше 20 літрів на одну машину, проте черг немає.
Місцеві жителі дві доби привозять до блок-посту гарячу їжу, пропонують суп, каші, чай, фрукти. Все це роздають безкоштовно. Своєрідну польову кухню розгорнули на узбіччі просто на трасі, де стоять у черзі машини. Воду гріють у саморобній печі. Волонтери кажуть, що вночі люди приходять за гарячими напоями по кілька разів, аби просто зігрітися.
«Люди приносять домашню консервацію. Варили кашу, картоплю, для дітей робити харчування. Молоко, вершки, чай, кава – постійно. Деякі люди підходили по кілька разів, вони стояли у черзі 16 годин, кажуть – ми замерзли, бензин закінчується, хоч би до заправки дотягнуть, кажуть, ми не заводимо, вже не гріємо машини. Вони підходили грілися, діти грілися», — каже місцевий мешканець Іван.
За словами кореспондента, напередодні у чергах автомобілі стояли майже добу. Сьогодні потік просувається швидше. В основному їдуть жінки із дітьми. Всі дуже втомлені.
Киянка Юля розповіла, що вивозить трьох своїх дітей, забрали із собою і кота. Каже, що до останнього не могла повірити у повномасштабний наступ Росії. А коли у столиці вже почалися обстріли, зібрала речі і поїхала. З Молдови планують дістатися Італії, де у Юлії живе сестра. Жінка сподівається, що війна скоро закінчиться і обов’язково перемогою України.
