Відтоді, як в Україні почали встановлювати камери фото- і відеофіксації, було виписано близько 1,8 млн постанов, проте кількість аварій зросла на 22% у порівнянні з минулим роком. Це близько 70 тис. аварій, з яких одна тисяча – летальні випадки.
Чому проблема залишається?
Переважно тому, що культура водіння в Україні, як і раніше, залишає бажати кращого. А підвищувати розміри штрафів – у даному випадку не найбільш вдала ідея.
Якщо розібратися в проблемі, виявляється, що левова частка порушень припадає на водіїв, які не є власниками автомобілів. До них можна віднести водіїв таксі, які їздять на службових автомобілях, водіїв служб доставки, водіїв вантажних перевезень тощо – за орієнтовними підрахунками, таких близько мільйона по всій країні.
– З початку пандемії кількість штрафів зросла на 80%. Багато людей втратили роботу, і найпростіше місце, куди можна влаштуватися – це піти працювати таксистом, кур’єром або водієм-експедитором. Коефіцієнтом корисної дії у таких водіїв завжди буде швидкість виконання замовлення. При цьому люди часто не володіють достатнім практичним досвідом, а виїжджають на дороги, впевнені у своїх силах, – розповідає активістка, керівниця сервісу Штрафи UA для бізнесу Таїсія Юрздіцька.
Що відбувається далі?
Коли найманий водій порушує ПДР, штраф отримує його роботодавець. Тобто формально за правопорушення відповідає директор підприємства, а не водій.
Логічно, що із зарплати водія повинні вирахувати суму штрафу. Але фактично – у компаніях ніхто не розбирається, хто саме та чому порушує. А водій лишається безкарним.
Здавалося б, потрібно шукати системне рішення проблеми, проте ситуація демонструє, що бізнес не турбується через порушення та штрафи до тих пір, поки не настане кризова ситуація. Причина в тому, що поняття культури відповідальності за безпечне поводження водіїв просто відсутнє.
– Відповідно до закону, штраф повинен бути сплачений протягом 30 днів з моменту набрання постановою законної сили. По закінченню пільгового періоду сума подвоюється. Але, як це часто буває, порушник може навіть не знати про існування постанови, – зауважує начальник управління безпеки та якості міста департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради Віктор Низовцев.
Віктор додає: навіть якщо штраф оплачують ввечері 30-го дня, Національна поліція передає інформацію про порушника в Державну виконавчу службу, яка відкриває на нього виконавче провадження.
Протягом місяця ДВС накладає санкції: арешт банківських рахунків директора компанії та оголошення авто в розшук із правом арешту.
Приклад з життя: компанія з невеликим автопарком (20 автомобілів) продала три машини. За чотири місяці директору довелося сплатити шість штрафів за цими транспортними засобами. Виявилося, що порушення були вчинені до продажу, а постанови складено після (за законом, на це відводиться до 60 днів). Ціна незнання – 5 тис. грн. Зі знижкою можна було обійтися сумою 765 грн.
Таїсія Юрздіцька
– Бували такі випадки, що директор підприємства приходить до магазину купити продукти, і в цей момент дізнається, що його банківський рахунок заарештований через те, що на ньому висить неоплачений штраф за правопорушення, скоєне кілька місяців тому. При тому, що у самого директора може не бути водійських прав, – каже активістка Таїсія Юрздіцька.
Як це має працювати?
Розглянемо на прикладі міжнародних компаній, що працюють в Україні.
Як правило, підприємство має відділ, який відстежує безпеку водіння свого автопарку. Роботодавець проводить постійні тренінги зі своїми водіями, збирає детальну інформацію про штрафи та скарги на автомобілі, тобто контролює ситуацію. В Європі компанії отримують від держави додаткові привілеї за дотримання і виконання цих норм.
– Зараз на порядку денному в сфері сталого розвитку ООН сформульована масштабна задача до 2030 року: вдвічі скоротити число смертей і травм в результаті ДТП в усьому світі. Для цього створили об’єднання, що включає 34 країни: європейські держави, США, Канаду, Корею, окремі країни Африки, Молдову, – каже експерт з підвищення рівня безпеки на дорогах, активіст Денис Дмитров.
Дмитров також зазначає, що керівники стратегії оцінюють безпеку кожної країни та що в ній змінюється. Україна поки не входить до цього об’єднання і не вимірює рівень безпеки дорожнього руху.
Денис Дмитров
Як зрушити проблему з мертвої точки?
З одного боку, можна на рівні держави вести діалог із підприємцями, аби вони відповідали міжнародному рівню. Але далеко не кожна компанія потягне цілий відділ, який буде займатися цими питаннями, не кажучи вже про небажання директорів.
З іншого боку, нещодавно з’явилася альтернатива – група людей з IT-сфери розробили сервіс Штрафи.UA для бізнесу, який повністю адмініструє штрафи ПДР: інформує про порушення, відстежує оплату і погашення штрафу.
Сервіс дозволяє звести всі наявні машини автопарку і водіїв в єдину електронну базу. Керівництво може побачити на дашборді статистику порушень по всій компанії, і відстежити, хто саме порушує, та як часто.
Нещодавно в опції додали інформацію від Укравтодору, що дозволяє побачити навіть зміни маси і габаритів вантажної техніки.
– Сервіс працює за передплатою. Представник компанії заходить на наш сайт, реєструється, завантажує свій автопарк. Ми перевіряємо всі штрафи, підтягується історія порушень, які були у тому автопарку. Можна налаштувати, щоб повідомлення про штраф йшли безпосередньо до водіїв, – пояснює експерт з підвищення рівня безпеки на дорогах, активіст і засновник сервісу Штрафи UA Денис Дмитров.
Диспетчер буде бачити, чи отримали ви повідомлення, чи сплатили штраф – усі фінансові документи теж підтягнуться.
Систему протестували 650 компаній, третина з яких вже є активними користувачами. За статистикою, 67% водіїв вже погашають штрафи протягом семи днів. Перші відгуки досить позитивні.
– У нашому парку було більше 1200 машин, коли ми почали контролювати штрафи в ручному режимі, і на це йшло дуже багато часу. Оскільки це вимагало надто багато ресурсів, ми зрозуміли, що потрібне автоматизоване рішення. Тестову версію Штрафи UA для бізнесу розгорнули практично за один місяць, – розповідає начальник відділу реєстрації об’єктів лізингу компанії Альфа-Лізинг Україна Світлана Москаленко.
Світлана додає: після завантаження автопарку вони побачили велику кількість штрафів і почали шукати відповідальних за ці порушення, щоб отримати з них сплату. Зараз на весь автопарк витрачається 11 годин на місяць, тобто у сім разів менше, ніж було раніше.
Світлана Москаленко
Підрахувавши, виявилось, що обслуговування однієї машини їм коштує всього тридцять копійок на день.
Хоча це рішення й розроблене для бізнесу, у разі успіху його користь зможуть відчути всі водії України. Процеси управління штрафами на рівні держави активно оцифровуються, але поки що цього недостатньо для глобальної зміни проблеми.
Культура водіння рівня Норвегії, де не те що не порушують, а де водієві не сигналять ззаду, якщо він не відразу поїхав на зелене світло – не прийде сама по собі. Для цього треба виконати велику технічну роботу.
І, як у нас заведено, поліпшенням якості життя доводиться займатися бізнесу.
