Перехід на зимові шини давно став обов’язковим для більшості водіїв, але не менше уваги варто приділяти тиску в шинах, який взимку впливає на безпеку навіть сильніше, ніж тип гуми. Холодні умови знижують тиск, що робить автомобіль менш стабільним і збільшує витрату палива.

Найточнішим орієнтиром є рекомендації виробника, зазначені в інструкції або на наклейці у дверному отворі водія, зазвичай у діапазоні 2,1-2,5 бар. Взимку фахівці радять піднімати тиск на десяту-дві бари вище мінімального рівня, щоб компенсувати природний спад на морозі. Вимірювати його слід лише на холодних шинах, наприклад вранці після нічної стоянки, адже навіть нетривала поїздка підвищує тиск і створює хибне відчуття норми. Електронні датчики TPMS відстежують лише грубі відхилення, тому ручна перевірка манометром лишається обов’язковою.

Спад тиску взимку пояснюється закономірним зниженням температури: на кожні десять градусів морозу він падає приблизно на одну десяту бару. Наприклад, якщо восени встановити 2,2 бари, при −20 °C фактичне значення може знизитися до 2,0 або менше. Добові коливання температури та дрібні протікання через вентиль, дефекти обода чи іржу на диску лише посилюють проблему. На морозі гума дубіє, гірше прилягає до металу, тому навіть слабкі витоки стають помітними. Знижений тиск у холодну пору зменшує ефективність відведення води та снігової каші, що погіршує стійкість на дорозі.

Перевіряти тиск узимку потрібно значно частіше, ніж улітку – щонайменше раз на місяць, перед далекими поїздками, після різких перепадів температури та зміни коліс. Якщо автомобіль починає “плисти” на прямій або повільно реагує на кермо, перевірка необхідна негайно. Найточніші результати дає вимір після нічної стоянки, коли гума повністю охолоджена. Регулярний контроль підвищує безпеку та економить паливо, оскільки недокачані шини збільшують витрати.

Неправильний тиск взимку небезпечний: низький призводить до подовження гальмівного шляху, погіршення зчеплення на снігу і льоді, збільшення витрати палива та швидшого зносу протектора, а на нерівностях підвищує ризик пошкодження шини чи диска. Надмірно високий тиск також зменшує площу контакту з дорогою, центральна частина протектора роздмухується, що погіршує зчеплення і робить керованість непередбачуваною. Контроль тиску взимку – один із ключових чинників безпечного руху на слизьких дорогах.