При виборі нового автомобіля багато водіїв звертають увагу на рейтинги надійності. Ці списки виглядають об’єктивними і можуть допомогти уникнути помилок, але автопідбирач пояснив, чому не можна сліпо довіряти таким рейтингам і звідки виникають спотворення в статистиці.
Зазвичай такі рейтинги складаються на основі усереднених даних, таких як кількість звернень до сервісу за певний період, відмови за пробіг, страхові випадки. Статистика часто охоплює три роки експлуатації автомобілів. Проте експерти визнають, що дві однакові машини з різними власниками можуть демонструвати зовсім різні результати. Одна може проходити техобслуговування згідно з регламентом і експлуатуватися акуратно, в той час як інша — зазнавати регулярних навантажень, нерегулярного обслуговування та агресивної їзди. Яка з цих машин потрапить до статистики — невідомо.
Рейтинги можуть бути корисними як орієнтир на початковому етапі вибору, особливо коли йдеться про нові бренди, щодо яких ще немає достатньо даних. Однак, покладатися лише на відсоток несправностей неправильно. Важливо не тільки їхня частота, але й тип поломок, вартість ремонту, наявність запасних частин і навіть складність ремонту. Усе це може значно змінити уявлення про “надійну модель”.
Для більш точної картини варто звертатися до локальної статистики, наприклад, до даних автосервісів конкретного регіону. Тут враховуються особливості доріг, доступність сервісів, походження запчастин і навіть стиль водіння. В таких умовах стає зрозуміло, що середній рейтинг — це більше орієнтир для загального інтересу, ніж інструмент для остаточного вибору.
